ФАРАО́НІВ, нова, нове. Прикм. до фарао́н 1, 2; належний фараонові. Отець Харитін вгніздивсь на подушках і їхав пишно, неначе прекрасний Іосиф на фараоновій колісниці (Н.-Лев., III, 1958, 168); Та ось він і сам починає цнотливий танок. Його бачить.. фараонова дружина (Ю. Янов., IІ, 1958, 21).
&́9671; Фарао́нова ми́ша — хижий довгохвостий ссавець, що знищує щурів і мишей; поширений у Північній Африці та на Близькому Сході.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 563.