ФАРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до фарбування. Фарбувальне виробництво; // Признач. для фарбування. Старанно виводить маляр [арію] і сам собі диригує фарбувальним пістолетом (Рад. Укр., 1.ХІІ 1960, 3); Фарбувальна ванна; // Який є фарбою або містить фарбу. Навряд чи знайдеться нині людина, яка б не чула про ультрамарин — один з найбільш поширених фарбувальних пігментів (Рад. Укр., 8.II 1967, 2); Фарбувальні рослини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 563.