ФЕЙЛЕТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до фейлето́н. Фейлетонна література; Фейлетонний герой; // Власт. фейлетонові. Сатира на сильних світу цього, гумор і гуманістичне співчуття «маленьким людям», фейлетонна гострота новели, притаманні Неруді, — все це імпонувало Гашеку (Рад. літ-во, 1, 1964, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 573.