ФЕЛЮ́ГА, и, ж. Невелике безпалубне вітрильне судно на Середземному, Чорному й Каспійському морях. Ближче і далі по морю видніють судна,.. фелюги, байди і ледве примітні при воді каюки, баркаси — всі виходять у відкрите море..! (Гончар, Людина.., 1960, 280); Міцно прикипів до рибальської справи Андрій. Плавав на фелюгах, мотоботах, дрібних сейнерах (Рад. Укр., 11.I 1969, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 574.