ФЕ́РТИК, а, ч., зневажл. Те саме, що ферт 3. Ласощохлисти походжали, Всі фертики і паничі, На пальцях ногтики кусали, Розприндившись, як павичі (Котл., I, 1952, 143); На ганок вибіг кирпатий фертик у коротенькому.. піджаку на телячому хутрі (Збан., Єдина, 1959, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 579.