Слово "фланкуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ФЛАНКУ́ЮЧИЙ: &́9651; Фланку́ючий вого́нь — вогонь, який ведуть збоку, з флангу. Міномети, «катюші» і кулемети, що били десь фланкуючим вогнем, змели піхотний десант з танків і придавили його до землі (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 384).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 605.