Слово "флуктуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ФЛУКТУ́ЮЧИЙ, ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до флуктува́ти, флюктува́ти.

&́9651; Флукту́юча (флюкту́юча) ува́га, псих. — незосереджена, мінлива увага, яка швидко переходить з об’єкта на об’єкт.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 609.