ФЛУОРЕСЦІЮВА́ТИ, ФЛЮОРЕСЦІЮВА́ТИ, ю́є, недок., фіз. Мати властивість короткочасно світитися після дії будь-яких променів. Ефект оптичного відбілювання [матеріалів] оснований на здатності деяких органічних речовин флуоресціювати, тобто перетворювати невидимі ультрафіолетові промені у видимі — блакитні або сині (Наука.., 9, 1963, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 609.