ФЛЯ́ЧКИ, чок, мн. Свинячі або телячі тельбухи, порізані на шматочки і зварені в пшоняній каші. Пан староста проявляв прегарний апетит і, заживши дві тарілки флячків, розпочав своє оповідання (Фр., III, 1950, 243); Пані Марціновська теж величала себе шляхтянкою, у неї було дві молочні кози, і вона ще прекрасно вміла варити «флячки», за якими аж вмирав пан Бадовський (Козл., Ю. Крук, 1957, 367).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 610.