ФРАГМЕНТА́РНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. фрагмента́рний. В першій половині 20-х років П. Панч створює невеличкі повісті-хроніки, для яких була характерна фрагментарність розповіді, відсутність суцільної дії (Рад. літ-во, 1, 1903, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 638.