ФРАЗЕ́Р, а, ч. Той, хто любить говорити фрази (у 3 знач.). Робітники чудово викривають фразерів і брехунів (Ленін, 9, 1970, 158); — Ви мене дурили ідеалами. Ви фразер, граєтесь гарними словами, високими ідеями, а я вам пойняла віри… (Н.-Лев., V, 1966, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 639.