ФРОНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, протест проти когось, чогось, бути в опозиції до кого-, чого-небудь. Безперечно, в образі молодого Мамайчука О. Гончар зумів вловити і передати характерні риси тих окремих молодиків, які, в силу різних причин, забувають благородні батьківські традиції, манірничають [маніряться] і фрондують… (Рад. літ-во, 5, 1963, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 645.