Слово "фунт" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ФУНТ1, а, ч.

1. Міра ваги, що дорівнювала 409,5 г і застосовувалася на території Росії, України і Білорусії з Х ст. до запровадження метричної системи мір. —Забажалось мені товчеників з горошком. Візьми там, будь ласка, в крамницях трохи м’яса на котлети та не забудься вхопити з фунт зеленого горошку (Н.-Лев., VI, 1966, 16); — Самого цукру до вранішнього чаю треба було купити,— вирахувала вона,— не менше, як фунтів з п’ять (Смолич, II, 1958, 39); Але в цьому році відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита, один фунт цукру та дві пачки сірників (Стельмах, II, 1962, 97); // Що-небудь такої ваги. А наука розкаже — й посіявши фунт, Можеш сто пудів зібрати (Еллан, І, 1958, 100).

&́9671; Зна́ти (узна́ти, пізна́ти і т. ін.), почо́му (почі́м) фунт ли́ха див. ли́хо1; Не ва́ртий фу́нта кло́ччя див. ва́ртий; Як оди́н фунт — точно, рівно. [Сироватка:] Твій хліб уже перевезли до склепу. Зважили. Шістсот двадцять п’ять пудів, як один фунт (Мик., І, 1957, 88).

2. Міра ваги в країнах з англійською системою мір (в Англії, Бельгії та ін.), що дорівнює 453,6 г.

ФУНТ2, а, ч.

1. Грошова одиниця ряду країн (Австралії, Гани, Нігерії, Нової Зеландії та ін.).

2. Те саме, що Фунт сте́рлінгів. [Липський:] Я готовий служити вам моїм біжучим рахунком. Назвіть лише суму. Дві-три тисячі фунтів, будь ласка (Коч., II, 1956, 121); Полковник.. не раз поривався зайняти [волів] із степових таборів у Крим, щоб перепродати в Севастополі корабельним закупщикам [закупникам]. Мав би за степову яловичину і долари, і фунти, і грецькі на всяк випадок драхми! (Гончар, II, 1959, 82).

&́9671; Фунт сте́рлінгів див. сте́рлінг.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 653.