ФУ́РМАНКА, и, ж., заст.
1. Підвода.
2. Візницький промисел. — У фурманку з обіду поїхав (Стельмах, І, 1962, 350).
3. Невеликий фургон (див. фурго́н 1). Влітку 1827 року до воріт шляхтича Підгірського підлетіла нова фурманка (Кучер, Пов. і опов., 1949, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 656.