ФІ́ГОВИЙ, а, е. Прикм. до фі́га 1. Фігова гілка.
&́9651; Фі́гове де́рево — субтропічне дерево родини шовковичних; фіга (у 1 знач.).&́9671; Фі́говий листо́к (лист): а) зображення листка (найчастіше фігового) на місці статевих органів оголених фігур на картині або скульптурі; б) те, чим прикривають, маскують щось нечесне, ганебне й т. ін. Вожді Рад і партій соціалістів-революціонерів і меншовиків, з Церетелі і Чорновим на чолі, остаточно зрадили справу революції, віддавши її в руки контрреволюціонерам і перетворивши себе та свої партії і Ради в фіговий листок контрреволюції (Ленін, 34, 1973, 2); Тему творчості, тему призначення митця розвиває в комедії [«Золота рама» Л. Дмитерка] й образ Тимофія, який прикриває своє внутрішнє убозтво та нікчемність фіговим листком неоніцшеанства (Літ. газ., 8.IV 1958, 3).Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 584.