ФІЗКУЛЬТУ́РНИК, а, ч. Той, хто систематично або професіонально займається фізкультурою; спортсмен. У нього був такий вигляд, наче він усе своє життя тільки те й робив, що вправлявся на турніку.. Проте він і справді був кращим фізкультурником (Донч., IV, 1957, 132); На поле виходять фізкультурники. Сила, молодість, краса відчувається в кожному русі юнаків і дівчат (Мист., 6, 1967, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 588.