ФІКСА́Ж, у, ч. Хімічний розчин, у якому промивають після проявлення фотографічну плівку, пластинку (негатив) або відбиток із неї для закріплення зображення. Тхне розчинами проявників і фіксажів. Сохнуть плівки та фотокартки (Літ. Укр., 31.XII 1968, 4); Кислим називається фіксаж, до складу якого введена кисла сіль або слабка кислота (Довідник фот., 1959, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 589.