ФІЛАТЕЛІ́СТ, а, ч. Той, хто займається філателією; колекціонер марок. — Тьотю! Дайте мені чехословацьку марку! — звернувся до неї хлопчик. — А звідки ти знаєш, що це чехословацька? — здивувалася Люба. — Я всі марки знаю… Я філателіст! (Автом., Щастя.., 1959, 140); Більшість філателістів збирає марки за темами (Наука.., 10, 1967, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 591.