ФІ́ЛЕР, а, ч. Найдрібніша угорська монета.
ФІЛЕ́Р, а, ч. Агент таємної поліції, що стежить за кимсь. — Надія Костянтинівна, — сказав Батишев, — я ж вас попереджав, а ви не зрозуміли, що в класі є філер (Бурл., Напередодні, 1956, 64); За допомогою густої сітки філерів, провокаторів та інших найманців царській жандармерії вдалось виявити членів «Київського союзу»… (Знання.., 8, 1967, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 591.