ФІЛЬВА́РКОВИЙ, а, е, іст., заст. Прикм. до фільва́рок; належний до фільварку. Коли вщухло, сказав [Гарасим] ще кілька слів про поміщицьку землю і все інше фільваркове господарство (Іщук, Вербівчани, 1961, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 595.