ФІЛІГРА́НОВИЙ, а, е. Те саме, що філігра́нний. *Образно. Вона така лагідна, ніжна. Голос у неї наче оксамитний, а сама дрібна, філігранова (Коб., І, 1956, 14П.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 592.