ФІНІКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фінікі́єць, і́йця, ч.; фінікі́йка, и, ж.), іст. Народ, що становив основне населення Фінікії.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 599.