ХАЗЯЙНОВИ́ТО, рідко ХАЗЯЇНОВИ́ТО. Присл. до хазяйнови́тий, хазяїнови́тий. Муха Макар.. хазяйновито нахилився над стернею, налапав очима маленький черепок і ще хазяйновитіше, щоб ненароком не попав на леміш, пошукав місця, куди його закинути (Панч, II, 1956, 103); Степ немовби пострижений вправною старанною рукою. Солома звезена і хазяйновито, навіть красиво, заскиртована (Хлібороб Укр., 10, 1969, 20); Ельясберг сидів кінець столу дуже розв’язно й хазяйновито (Ле, Міжгір’я, 1953, 456); *Образно. За Удаєм обкутався синім серпанком ліс. А по всьому лузі хазяйновито порозсідалися стоги, пильнують тиші (Мушк., Серце.., 1962, 20); На голому місці пристанційного майдану вітер чистою мітлою вимів геть увесь сніг, згріб його і хазяїновито зсипав у бурти (Коп., Вибр., 1948, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 9.