ХАРКІВ’Я́НИ, я́н, мн. (одн. харків’я́нин, а, ч.; харків’я́нка, и, ж.). Мешканці Харкова. У всіх нас, харків’ян, є великий борг перед юним читачем (Донч., VI, 1957, 598).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 26.