ХВАСТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до хвастну́ти. Душу хлопця лоскоче неприємний холодок. Це ж зараз треба обертатись, йти під насмішкуватими поглядами до парти. Хвастонув! (Мушк., Чорний хліб, 1960, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 34.