ХИ́РИЙ, а, е. Те саме, що хи́рний. Возять її по всьому місту, по всіх улицях, люди ходять, дивляться, жалкують, що таку хиру.. буде катюга бити (Мирний, І, 1954, 69); Юхимія.. безпорадно похитала головою. Ні, вже не мати їй радості в праці, коли вона стала така хира та утла (Добр., Тече річка.., 1961, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 60.