ХЛОРИ́Д, у, ч. Сіль соляної (хлористоводневої) кислоти. Металевий цирконій добувають відновленням його двоокису або хлориду такими активними металами, як магній, натрій, кальцій (Наука.., 11, 1956, 16); Крім хлоридів інших металів, хлорид алюмінію може приєднувати воду, сірководень, амоніак і утворювати складніші сполуки (Знання.., 4, 1971, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 87.