Слово "ходка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ХО́ДКА, и, ж.

1. розм. Поїздка з поверненням на вихідне місце з метою доставки вантажів, пасажирів і т. ін. Оце сповіщаємо, що ми зробили ходку на німецькій штабній машині по місцевості, яка знаходиться під ворогом (Ю. Янов., І, 1954, 63); Погоничі йшли біля возів, і це порадувало Зарубу. Жаліють скотину, під гору всі з возів позлазили. Молодець Колода. Мабуть, уже п’яту ходку роблять (Кучер, Трудна любов, 1960, 225).

2. діал. Дорога (у 3 знач.). Вийшли ми так якось уранці, по зорі.. да так і повіялись битим шляхом у далеку дорогу, у старечу ходку (Морд., І, 1958, 44).

3. діал. Валка. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: «магайбі!» або дороги розпитаться (Вовчок, І, 1955, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 110.