ХОЛОДНУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до холоднува́тий. Здавен у видинівських вишивках панувала холоднуватість кольорів (сині, зелені, фіолетові) (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 70); Видима одностайність каменоломів, їх стриманість і холоднуватість свідчили про певну тактику й організованість, підготовлену якимсь диригентом (Коцюба, Нові береги, 1959, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 120.