ХОРОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех., розм. Підправляючи, пригладжуючи і т. ін., надавати чому-небудь кращого, привабливішого вигляду; чепурити, причепурювати. Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий; Радько був гарний, та обшарпаний ходив; Радько не вмів підмалювати; Похлебко із усіх патрети [портрети] — хорошив (Бор., Тв., 1957, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 131.