ХРАБРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм., заст. Те саме, що храбрува́ти. Ентелл там сильно храбровався [храбрувався], Аж до сорочки ввесь роздягся, Совав Даресу в ніс кулак (Котл., І, 1952, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 136.