ХРОМОСО́МА, и, ж., біол. Структурний елемент клітинного ядра рослинних і тваринних організмів, який є основним носієм одиниць спадковості (генів). Під час поділу в ядрі [рослин] виявляються спочатку тонкі, а потім товстіші нитки, палички та гачечки — так звані хромосоми, що означає «тільця, які забарвлюються» (Практ. з анат. рослин, 1955, 49); Відомо, що всі вищі організми мають в ядрах клітин специфічні мікроскопічні структури — хромосоми, які відіграють основну роль у передачі в спадок властивостей та ознак організмів (Хлібороб Укр., 10, 1965, 26); Хромосома людини — винятково складне і багато в чому ще не вивчене структурне утворення (Наука.., 11, 1971, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 152.