ХРУСТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хрусті́ти і звуки, утворювані цією дією. Андрій одною рукою ламав галузки живих рослин, розсипав землю з вазонів. Ага! Ти ростеш! і упивався хрустінням горшків під каблуками (Коцюб., II, 1955, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 159.