ХУДЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до худя́к 1. Пролежали ми на сонці цілу годину. Тоді — з березнячка двоє: один — худячок, босоніж, драна сорочка, штани підкочені (Тудор, Народження, 1941, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 171.