ХУРГО́Н, а, ч., розм. Те саме, що фурго́н. [Микита:] А як же ви до вінця — у хургоні поїдете чи на волах? (Кроп., І, 1958, 73); — Джмелі посідали на хургон і покотили на хутори. Повернуться вночі, заховають награбоване і почнуть пиячити (Тют., Вир, 1964, 379).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 173.