ХІМІОТЕРАПЕВТИ́ЧНИЙ, а, е, мед. Стос. до хіміотерапії. Вже давно відомі хіміотерапевтичні речовини рослинного походження (хінін та еметін), які треба розглядати як антибіотики (Вісник АН, 10, 1957, 62); Для лікування хворих на рак тепер здебільшого використовують комплексні методи: хірургічне та променеве лікування, хірургічне і гормональне або хіміотерапевтичне та інші (Знання.., 1, 1965, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 72.