ЦАП, а, ч. 1. Самець кози. Валя виганяє з двору вівці, між ними цап (Вас., III, 1960, 326); Від сусіди вийшов з двору Здоровенний сивий цап. Вийшов, звівся дибки вгору І зубами гілку хап! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); *У порівн. Стриба, як цап на городі (Номис, 1864, № 12494); Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (Коцюб., II, 1955, 155); Він, мов той цап, буцнув головою і кинувся вниз (Чаб., Балкан. весна, 1960, 24); // Самець дикої кози, сарни; козел. Дикий цап кричав десь в лісі жалібно, різко (Фр., III, 1950, 433); // перен., ірон. Про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом; про бородатого або старого чоловіка.
&́9671; Борода́ ца́пом — борода, яка формою нагадує цапину. Сурмач на березі сидить, грає. Перед ним уже стоять, завмерши, четверо бородатих людей.. Бороди широкі й різноманітні: лопатою, цапом, бакенбардами, але бороди всі солідні й укохані (Ю. Янов., IV, 1959, 44); Ца́пом стриба́ти — високо й незграбно стрибати; стрибати як цап. А тим часом [чорт] скік к одвірку — Ну цапом стрибати! З прогонича зуздрів дірку — Та й шморгнув із хати (Г.-Арт., Байки.., 1958, 74); Як з ца́па во́вни з кого — чого — те саме, що Як з ца́па молока́ (див. молоко́). Із нього науки, як з цапа вовни (Фр., IV, 1950, 226); Як з ца́па молока́ див. молоко́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 179.