Слово "центр" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЦЕНТР, ч.

1. род. а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі. Сферична поверхня є геометричне місце точок, однаково віддалених від однієї і тієї ж точки (що називається центром кулі) (Геом., II, 1954, 76); Відомі землетруси, центри яких розміщені на глибинах близько 900 кілометрів від поверхні Землі (Наука.., 1, 1957, 25); Процес рекристалізації відбувається за тими самими законами, які відомі для процесу кристалізації з розплавленого стану, тобто він визначається двома величинами: швидкістю утворення центрів рекристалізації та швидкістю росту цих центрів (Рентгеногр. мет., 1959, 320).

&́9671; Центр ваги́: а) точка, через яку проходить рівнодіюча всіх сил ваги, прикладених до часток тіла, при різних його положеннях відносно вертикалі. Пряме ходіння викликало у двоногих мавп переміщення центра ваги тіла, в результаті чого хребет ставав більш гнучким, таз ширшим, пальці ніг — коротшими (Наука.., 8, 1963, 33); б) щось основне в чому-небудь. — Головний затвердив загальний план робіт на цей сезон. Вісімдесят тисяч кубометрів на лівій протоці і п’ятдесят тисяч на правій. Центр ваги припадає на лівий берег (Коцюба, Нові береги, 1959, 131); Центр притяга́ння див. притяга́ння.

2. род. у. Середина, середня частина чого-небудь. — Я пропоную припинити дебати. А послухаємо краще, що ось Федір Іванович нам розповість про Київ.— Та скажу дещо,— мовив Бондаренко і ступив від порога в центр кімнати (Головко, II, 1957, 464); Антін покидає бульвар і виходить на міську площу, де в самому центрі — калюжа (Коцюб. II, 1955, 283); Улиця., На колодках — парубки, дівчата.. В центрі — кобзар на кобзу грає (Вас., III, 1960, 374); Дебюти, в яких в інтересах швидкого розвитку або оволодіння центром одна із сторін іде на матеріальну жертву, називають гамбітами (Перша книга шахіста, 1952, 136); // Частина якої-небудь країни, області і т. ін. (перев. розташована в середині її), промислове і культурно найрозвиненіша. Року 1892 я почав службу в Одеській філоксерній комісії і до 1895 р., коли я перейшов на таку ж посаду у Крим, проживав у Бессарабії, спочатку в центрі, коло Кишенева [Кишинева] і Оргєєва, а потому по південних повітах по Пруту та по Дунаю (Коцюб., III, 1956, 233); Успішно змагались трудящі двох великих промислових центрів — Уралу і Кузбасу (Вісник АН, 11, 1953, 23); // Частина населеного пункту (перев. розташована в середині його), де містяться основні установи. В центрі села тече річка з дивною, мабуть татарською, назвою — Ташань (Тют., Вир, 1964, 5); В місті першими пробуджуються околиці. Центр ще потягується, хлипає широкими стулками дверей і вже потім збиває з себе ковдру (Мушк., День.., 1967, 34).

Центр на́паду — головний гравець з групи нападу в футбольній, хокейній і т. ін. команді; центрофорвард. Ну, як же ж ви можете його не взяти [на футбол], коли він, може,— «центр нападу» якого-небудь майданчика на розі вул. Леніна й Чкалова (Вишня, І, 1956, 403); Коли дівчині вдалося підійти ближче, їй сказали, що центр нападу приймає душ (Дмит., Наречена, 1959, 135).

3. род. у. Місце зосередження якої-небудь діяльності, керівництва чимсь; осередок. Самої батареї вже тут не було. Самієв перекинув її на поміч сусідові далеко на лівий фланг, куди зараз перенісся центр бою (Гончар, III, 1959, 362); Академія наук Української РСР — це найвищий науковий центр республіки, що являє собою злагоджену систему науково-дослідних установ, в яких зосереджені головні комплексні дослідження перспективного характеру (Ком. Укр., 2, 1969, 53); Центром, навколо якого почалось об’єднання руських князівств, стало велике князівство Владимирське (Іст. СРСР, І, 1956, 95); // Сфера найвищого напруження сил чи зосередження певної енергії. Робота зв’язкового досить нудна — чекати, поки тебе кудись пошлють. Але воднораз вона і цікава, бо перший довідуєшся про всі новини і перебуваєш, так би мовити, в центрі подій (Багмут, Записки.., 1961, 95); Інтереси будівництва комунізму вимагають, щоб питання комуністичного виховання трудящих, в першу чергу молодого покоління, стояли в центрі діяльності кожної партійної організації, всієї радянської громадськості (Резол. XXII з.., 1961, 26).

4. род. у, перен. Те, що є найголовнішим, найважливішим, основним. Одним із специфічних елементів композиції пісні є заспів. Заспів надає в гранично сконденсованій формі загального емоційного настрою не лише початковій строфі, де найчастіше буває головний композиційний центр пісні, а і всьому творові (Рад. літ-во, I, 1962, 34); Марксизм-ленінізм ставить людину в центр свого світогляду, визначаючи шляхи звільнення людства від тих природних і суспільних сил, які поневолюють особу (Ком. Укр., I, 1964, 61); В центр виховної роботи партія ставить розвиток комуністичного ставлення до праці у всіх членів суспільства (Програма КПРС, 1961, 103); // Те, навколо чого, або той, навколо якого групується, якому підпорядковується все інше. Нудно, важко, навіть просто неможливо жити без любові до чогось або до когось,— жити, не віддаючи чи не всього себе цій любові… Чи не вона — той центр, що довкола нього кружляє життя людини? (Шовк., Інженери, 1956, 75); Центром і, власне, головою дому була мати — Варвара Дормидонтівна, владна, навіть дещо деспотична дама (Коз., Листи.., 1967, 105).

&́9671; Бу́ти (стоя́ти і т. ін.) в це́нтрі ува́ги; Бу́ти (ста́ти і т. ін.) це́нтром ува́ги див. ува́га.

5. род. у. Місто, населений пункт, який має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни. Наближався фронт. Темними ночами уже видно було, як переблискували на заході зірниці, а Олена Павлівна ніяких розпоряджень не одержувала. Вона поїхала в районний центр (Панч, В дорозі, 1959, 109); На великий промисловий, науковий і культурний центр перетворилось місто-герой, двічі орденоносний Київ (Веч. Київ, 20.XII 1967, 1).

6. род. у. Найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю. Більшовики України ще в середині листопада 1917 року поставили перед Центральним Комітетом РСДРП(б) питання про створення єдиного партійного центру, який би об’єднував, спрямовував усі більшовицькі організації, що діяли на території республіки (Ком. Укр., 7, 1968, 6); Радистка дала центрові звістку про себе (Ю. Янов., І, 1954, 200); Виявилося, що ця рудня ні центрові, ні районові не відома. Відрядили експедицію (Донч., II, 1956, 11); // У складі назв деяких установ або відділів, які відають чим-небудь. Сигнали третього штучного супутника Землі приймалися великою кількістю станцій і автоматично оброблялися єдиним обчислювальним центром в СРСР (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 451); Він стояв на розі й захоплено дивився на височенну щоглу телевізійного центру, на самому версі якої ще працювали робітники (Сміл., Крила, 1954, 20).

7. род. у, фізл. Група нервових клітин, які регулюють ту або іншу функцію організму. У лівій півкулі [мозку].. лежать центри мови, властиві тільки людині (Анат. і фізіол. люд., 1957, 153); Парова баня зміцнює нервову систему, зокрема активізує центри, що регулюють теплові процеси в організмі (Роб. газ., 7.XII 1974, 4).

&́9651; Підкі́ркові нерво́ві це́нтри див. підкі́рковий; Психомото́рні це́нтри див. психомото́рний.

8. род. у. У буржуазних парламентах — назва проміжних (між правими й лівими) буржуазних партій, груп, угруповань.

9. род. а, техн. Деталь токарного верстата з конусним кінцем, призначеним для підтримання заготовки під час її обробки. Найпростішим способом закріплення деталей при токарній обробці є закріплення в центрах.., з яких передній обертається разом з деталлю, а задній залишається нерухомим (Практ. з машинозн., 1957, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 197.