ЦИНКІ́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що ци́нка. Одних бадьорив [Захар], підсуваючи цинківку з патронами, інших перекидав у зручніше місце, радив стріляти влучніше по видимій цілі (Ле, Право.., 1957, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 216.