ЦИРКУЛЯ́РНИЙ1, а, е. Який розсилається як циркуляр, є циркуляром. [Бей:] Ага, значить, були й гранати… Запишіть: він признався… А чому се вам прислано бомби й гранати? [Селім:] На циркулярне запрошення, яке звеліла мені написати крамарям ваша дружина (Сам., II, 1958, 211).
ЦИРКУЛЯ́РНИЙ2, а, е, спец. Який має форму кола; круглий. Циркулярний ніж.
Циркуля́рна пи́лка — машина для розпилювання дерева, в якій ріжучою частиною є кругла пилка. Електростанція працювала не ввесь час.. Павленко беріг воду, турбіна працювала тільки тоді, коли треба було пустити циркулярну пилку на будівництві, щоб приготувати ліс (Скл., Хазяїни, 1948, 218).
ЦИРКУЛЯ́РНИЙ3, а, е, діал. Прикм. до ци́ркул. — Вже то я,— в задумі мовив пан,— пару разів говорив з паном циркулярним старостою про того Дум’яка (Фр., VIII, 1952, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 218.