ЦЯТИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до цяти́нка. Тимко знову брався до роботи, а вона непомітно русалкувала над ним, пестила люблячим поглядом, слала на його обличчі голубінь своїх очей, вимацувала ними кожну цятиночку на милому, дорогому обличчі коханого (Тют., Вир, 1964, 264).
&́9671; Ні (ані́) цяти́ночки — те саме, що Ні (ані́) ця́точки (див. ця́точка). Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки! (Н.-Лев., І, 1956, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 255.