ЦІЛОНІ́ЧНИЙ, а, е. Який триває протягом цілої ночі, цілу ніч. Ніхто його [Осмульського] не бачив п’яним: по цілонічній пиятиці він ішов до класу, як коли б нічого не було (Фр., IV, 1950, 241); Втомлений майже цілонічною ходьбою, він заснув під ранок важким мертвецьким сном (Гжицький, Вел. надії, 1963, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 233.