ЦІЛЬОВИ́Й, а́, е́.
1. Спрямований на здійснення, досягнення якої-небудь мети. Установи АН УРСР значну увагу приділяють цільовому комплексному плануванню прикладних досліджень і робіт по впровадженню, кооперації зусиль наукових і виробничих колективів (Вісник АН, 12, 1976, 52); Цільове завдання; Цільові настанови.
2. Признач. для певної мети; який не може бути використаний для інших потреб. Нагромадження коштів кооперації, основане на розширенні кооперування населення і мобілізації його заощаджень (вклади, пайові і цільові внески, та ін.), ..висувають на порядок денний питання про зміцнення кооперативних позицій у виробництві (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 275); Цільове фінансування; // Пов’язаний з використанням чого-небудь з певною метою. При довгостроковому кредитуванні колгоспів Держбанк здійснює попередній і наступний контроль за цільовим використанням позичок (Хлібороб Укр., I, 1965, 17); Вільні кошти неподільного фонду колгосп повинен.. витрачати тільки за цільовим призначенням на капітальні вкладення і капітальний ремонт (Колг. енц., II, 1956, 651); У розвитку наручних годинників помітна тенденція їх цільового застосування: існують годинники службові, спортивні, вечірні, подарункові (Веч. Київ, 26.ХІІ 1968, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 236.