ЦІ́САРСТВО, а, с. Влада цісаря. Незабаром старі вояцькі й королівські звички знову прокинулись у французів; вони завели собі замість вільної держави цісар-ство зручного вояка Наполеона, а той почав завойовувати німецькі землі та обдирати їх, як старі вояки (Драг., II, 1970, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 240.