ЧАКА́Н, у, ч. (Typfa L.). Трав’яниста очеретяна рослина родини рогозових; рогіз. Для виготовлення мат можна рекомендувати комиш усіх видів (озерний, очерет звичайний, рогіз, або чакан, ситник) (Колг. енц., II, 1956, 115); З невідомих нікому озер і порослих чаканом рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (Досв., Вибр., 1959, 420).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 265.