ЧАКЛУВА́ННЯ, я, с., заст., розм. Дія за знач. чаклува́ти. Смутна і невесела ходила по своїй хаті.. конотопська відьма Явдоха Зубиха після прочуханки, що їй дали край ставка при усій громаді за чаклування (Кв.-Осн., II, 1956, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 265.