ЧАЛДО́Н, а, ч., діал. Корінний житель Сибіру. Де з чорним золотом і крейдою вагони, веселі шахтарі на зміну швидко йдуть, між ними гомонять татари па чалдони і стелять по стерні тайги тривожний дух… (Сос., І, 1957, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 267.