ЧАСТОТОМІ́Р, а, ч. Прилад для вимірювання частоти періодичних коливань, головним чином електричних та механічних. Частотомір 43-32 — перший в СРСР електронно-лічильний прилад на мікросхемах. Він призначений для визначення частоти й періодів електричних коливань (Знання.., 2, 1971, 5); Охоче купують за кордоном київські частотоміри та інші прилади високого класу точності (Веч. Київ, 17.I 1968, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 281.