ЧВАНЬКОВИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькови́тий. — От і на тому бенкеті в млині я зауважив, що компанія веселилась й забавлялась щиро, просто, без чваньковитості, без міської пихи (Н.-Лев., IV, 1956, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 287.