Слово "чигати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЧИГА́ТИ, а́ю, а́єш, перех., на кого — що, рідко кого, чого і без додатка.

1. Перебуваючи у певному місці, очікувати появи кого-, чого-небудь. По цілих годинах сиджу у себе на скрині, біля дверей, і все чигаю на панну Анелю (Коцюб., II, 1955, 257); Вже краще буду так, без сну лежати, ..чигатиму, чи не заблисне промінь, і буду слухати без марних жахів потужний моря спів (Л. Укр., І, 1951, 313); // Підстерігати кого-небудь. Вовк лежав і чигав. Теля надбігло та з розгону скочило на вовка (Коцюб., І, 1955, 32); — Дурню, та надворі улани на тебе чигають. Засідка (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 42); — Уже нам давно до ушей донесено, що притьмом Олекса Сенчило скаче в гречку: "Е, постривай же,— кажемо,— гаспидський сину! Ми ж присочимо тебе!" — та вже ото й чигали його, не спускали з очей (П. Куліш, Вибр., 1969, 179); На галяві [хлопці] побачили дерево, повалене снарядом, до відчуття самотності примішалося відчуття тривоги, небезпеки, які чигали на них на кожному кроці (Гуц., З горіха.., 1967, 3); // Прагнути захопити чуже майно, посягати на чию-небудь власність. Здобичники, здичілі в нетрях, обідрані, голодні, чигають на чумацьке добро, вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутись на табір (Коцюб., І, 1955, 184); Нехай недобитки ворожі І зграя зрадників слизька Чигають на простори гожі, На чесний дім трудівника,— Стоїть невтомно на сторожі Безсонний вартовий — ЦК! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 7); // Розраховувати на зручний момент для здійснення чого-небудь. Довго чигає Хо на хвилину, коли лікар буде вільнішим (Коцюб., І, 1955, 174); Дмитренко, як мара та, сидів над його душею, чигав, як шуліка, коли Чіпка пристане на його раду (Мирний, І, 1949, 385); *Образно. Сонце ще не зовсім сховалось за обрій, немов зачепилось за гору, а ніч уже облягалась по вогких та холодних долинах і чигала звідти на мент, коли можна буде обняти гори, оповити широкі бессарабські лани кукурудзи (Коцюб., І, 1955, 252).

2. Те саме,що чека́ти3. Недобра звістка чигала на мене саме там, де, навпаки, окрім доброго, я нічого не сподівався: в редакції не народженої ще газети "Громадське слово" (Сам., II, 1958, 255); Остап ні сном ні духом не відав, яке лихо на нього чигає (Бурл., О. Вересай, 1959, 76); *Образно. Тисячами капканів, безліччю трясовинних пасток чигає Сиваш на людину (Гончар, II, 1959, 397).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 321.